1. Який став тихим, затих, перестав шуміти, рухатися або виявляти ознаки активності.
2. Який заспокоївся, став менш виразним, помітним або інтенсивним (про відчуття, явище тощо).
притихлий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли я кінчаю, Панас Павлович сидить притихлий і задумливий. Він не каже ні слова й перебирає по столі пальцями, роблячи згуки, як на барабані.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прикментик () |