приглушений
[prɪɦluʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що став менш гучним, інтенсивним або яскравим; зменшеної сили, насиченості (про звук, світло, колір тощо).
-
У фонетиці: такий, що вимовляється з меншою напругою мовних органів і без участі голосу (про приголосний звук).
-
Перен. Такий, що не виявляється відкрито, повною мірою; стриманий, непомітний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приглушений, р. приглушеного, д. приглушеному, з. приглушеного, о. приглушеним, м. приглушенім