приголосний

[prɪɦolosnɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Мовний звук, який утворюється внаслідок повного або неповного закриття або звуження голосового тракту, що створює перешкоду для повітряного потоку з легенів; одна з двох основних груп звуків мови (порівняй з голосний).

  2. Літера (буква) алфавіту, що позначає такий звук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приголосний, р. приголосного, д. приголосному, з. приголосний, о. приголосним, м. приголоснім, к. приголосний

Більше записів