Галузь психології, що вивчає мозкові механізми психічних процесів (мовлення, пам’яті, уваги, мислення тощо) та зв’язок між структурами головного мозку та психічною діяльністю людини.
Наукова дисципліна на стику психології та нейронауки, яка досліджує вплив стану нервової системи та мозку на поведінку, когнітивні функції та емоційний стан.
Клініко-психологічна практика, спрямована на діагностику та корекцію порушень вищих психічних функцій внаслідок уражень головного мозку.