1. У спосіб, властивий нервовій системі або пов’язаний з нею; з точки зору нервової діяльності.
2. З ознаками нервового збудження, напруження; хвилюючись, неспокійно, зриваючись.
Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, властивий нервовій системі або пов’язаний з нею; з точки зору нервової діяльності.
2. З ознаками нервового збудження, напруження; хвилюючись, неспокійно, зриваючись.
Приклад 1:
Я дивувалася, як міг він — ослаблений після ув’язнення, виснажений нервово, із хворим серцем, із третиною шлунка, яка лишилася йому після операції в Ленінградській спецлікарні, — витримати таке навантаження. А тут іще — травма.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”