1. (прислівник) Легко, вільно, з відчуттям простоору, наче у повітрі; так, що викликає відчуття повітряності.
2. (предикатив) Про відчуття легкості, простоору, наявності достатньої кількості свіжого повітря.
повітряно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ада виростала від цього надміру вразливою, до того ж відверто побоювалась матері, для якої уособлювала кінець повітряно– гімнастичної кар’єри. Азріль неодноразово відсилав дружину на лікування до найкращих українських фахівців (сповідуючи золоте правило «свій до свого по своє»), однак ніхто з них не змінив ситуації на краще, обмежуючись порадами щодо «активнішої участи в громадськім життю зглядно в Союзі Українок».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: t.d. () |