приручений
[prɪrut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Про тварину: такий, що втратив дикість, страх перед людиною, став слухняним, звик до перебуванняпоряд з людиною та виконує її накази.
-
Переносно: про людину або групу людей: такий, що позбавлений самостійності, волі, схильний до повної покори; підкорений, приборканий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приручений, р. прирученого, д. прирученому, з. прирученого, о. прирученим, м. прирученім