Словник Української Мови
Буква
1. Про тварину: такий, що втратив дикість, страх перед людиною, став слухняним, звик до перебування поряд з людиною та виконує її накази.
2. Переносно: про людину або групу людей: такий, що позбавлений самостійності, волі, схильний до повної покори; підкорений, приборканий.
Приклад 1:
У господарствах ведійської Індії широко використовувався приручений слон, який допомагав розчищати джунглі та перевозити вантажі. Індійці вважали цю розумну тварину, здатну після кількарічного навчання виконувати до 300 різних команд, священною, за її вбивство, навіть ненавмисне, карали смертю.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”