1. (У музиці) Створений на основі монодії; такий, що має ознаки монодії (одноголосся).
2. (У середньовічній церковній музиці) Пов’язаний з монодією як основним типом одноголосого богослужбового співу.
Словник Української Мови
Буква
1. (У музиці) Створений на основі монодії; такий, що має ознаки монодії (одноголосся).
2. (У середньовічній церковній музиці) Пов’язаний з монодією як основним типом одноголосого богослужбового співу.