Словник Української Мови
Буква
1. Фантастична істота, дух померлого, що з’являється живим; привид, мара.
2. Переносно: те, що не має реальної сутності, ілюзія, химера.
3. Переносно: людина або явище, що викликає відчуття страху, жаху; щось зловісне.
4. У художній літературі, особливо романтичній: образ-символ чогось таємничого, потойбічного, невловимо-ідеального.
Приклад 1:
Доповідь: «Химера Хореографії як Танцююча Примара в затінку Світового Дерева» — Ґастон Дежавю, Франція, теоретик балетів, незалежний дослідник алергічних (виправлено) алегоричних явищ. Доповідь: «Постмодернізм у політиці.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Побачив: за ним, як примара, брiв пес.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Пiдiйшов братовбивця тихо, нечутно i зупинився, як примара. Але чого ж вiн стоїть?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”