привид

1. Фантом, містичний образ померлої людини або істоти, який, за повір’ями, з’являється живим; примара, мара, фантом.

2. Переносно: щось нереальне, мізерне, ледве помітне або те, що існує лише в уяві; тінь, видимість чогось.

3. Переносно: тривожний, нав’язливий образ когось або чогось, що постійно стоїть перед очима або в думках.

Приклади вживання

Приклад 1:
Респондент у відповідь на це поцікавився, чи не з’являється іноді над його зеленими столами привид композитора Ваґнера, чим виявив певну обізнаність із ситуацією.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Обмара, обмарити — привид, привидітись («щось ні обмарило» — якась мара на мене найшла). Обмертвлювати — лишати свідомості, присипляти (на час операції), давати наркоз.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 3:
Відомо лише, що саме вони збудували давнє та загадкове місто Петра, місто в скелях, де перебували і мертві, і живі; загублене в пісках місто –привид, що протягом сторіч обростало легендами і врешті -решт майже випадково було знайдене на початку XIX ст. Перекази про загублене посеред скель та пісків давнє набатійське місто тривожили свідомість європейських вчених та мандрівників ще з часів хрестоносців.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |