тін

[tin] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — божество, персоніфікація честі, слави та громадської поваги, одна з дочок Зевса.

  2. У переносному значенні — честь, добра слава, громадське визнання, репутація (зазвичай у високому стилі або книжній мові).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тіни, р. тін, д. тінам, з. тін, о. тінами, м. тінах, к. тіни

Більше записів