1. Фантастична істота, потвора, чудовисько; те, що викликає огиду або жах.
2. Перен., зневажл. Про людину, яка своїм виглядом або вчинками викликає відразу, огиду.
Словник Української Мови
Буква
1. Фантастична істота, потвора, чудовисько; те, що викликає огиду або жах.
2. Перен., зневажл. Про людину, яка своїм виглядом або вчинками викликає відразу, огиду.
Приклад 1:
А ця почвара в окулярах!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Він махнув рукою круговим робітникам, ще раз на прощання затутукав, і паротяг, покрехтуючи на стрілках, як жива почвара, пішов на станцію під одеський поїзд. III — Стій!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”