облуда

1. Обман, омана, неправда; те, що вводить в оману, створює хибне уявлення.

2. Застаріла назва для облудника, обманщика, брехуна.

Приклади вживання

Приклад 1:
Знав, що така «любов» — облуда і лжа. Життя таких людей, як Борис Дмитрович, триває і після смерти.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Тивує Телемах: «Злочинниця грізнá, Що з нею в світ прийшли облуда і війна,— Ти мудра, ти ясна і лагідна. Гелено?» 28.05.1934 Телемах у Спарті IІ Цариця подив той угадує з очей, З безсмертних уст її снується єпопея Про шлюб зневажений, про мудрість Одіссея, Про дужий Іліон і смерть її дітей.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |