Значення
-
Фізична властивість пористого матеріалу (наприклад, ґрунту, будівельної суміші), що характеризує об’єм повітря, який міститься в його порах або може бути ним поглинений; здатність утримувати повітря.
-
У технології бетонів та розчинів — показник, що визначає об’ємну частку повітря в суміші, який навмисно не видаляється для поліпшення її властивостей (морозостійкості, пластичності).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повітроємність, р. повітроємності, д. повітроємності, з. повітроємність, о. повітроємністю, м. повітроємності, к. повітроємносте