надокучний

[nɑdokut͡ʃnɪj] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Який набридає, докучає, викликає роздратування своєю невідступністю, одноманітністю або настирливістю; набридливий, настирливий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надокучний, р. надокучного, д. надокучному, з. надокучного, о. надокучним, м. надокучнім, к. надокучний

Більше записів