1. Який отримав схвальну оцінку, визнання чи високу оцінку від когось; той, кого похвалили.
2. (У значенні терміна) Назва однієї з частин православного акафіста, що містить величання (хвалу), які співаються після кондаків та ікосів.
Словник Української Мови
Буква
1. Який отримав схвальну оцінку, визнання чи високу оцінку від когось; той, кого похвалили.
2. (У значенні терміна) Назва однієї з частин православного акафіста, що містить величання (хвалу), які співаються після кондаків та ікосів.
Приклад 1:
Шийка, похвалений Наливайком, витягнув шию врівні з гривою Резі і зі щербатого зуба застрибав камінчиками-словами: — Пане гетьмане! Шийка уже придумав, як без вогню розігріти на холоді кашу!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”