Значення
-
Властивість або поведінка, що характеризується схильністю до самовихваляння, хвастощів, невиправданого підкреслення власних переваг або досягнень; хвастощі, хвалькуватість.
-
(рідк.) Дія за значенням дієслова “похваляти”; висловлювання схвалення, похвали кому- або чомусь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. похваленство, р. похваленства, д. похваленству, з. похваленство, о. похваленством, м. похваленстві, к. похваленство