• бісагіта

    Бісагіта — власна назва річки в Україні, ліва притока Дністра, що протікає територією Тернопільської області.

  • біс

    1. У християнській демонології — злий дух, чорт, демон, уособлення зла та спокус; падлий ангел.

    2. Переносно — про людину зі злим, підступним характером або неслухняну, жваву дитину.

    3. У міфології та фольклорі — нечиста сила, злий дух, що, за уявленнями, шкодить людям, спокушає їх.

    4. Уживається як лайливе слово для вираження досади, злості, подиву або для посилення вислову.

  • бірюлька

    1. Дрібна виточена з дерева фігурка, що використовується для гри, метою якої є гачком або пальцями дістати одну бірюльку з купки, не порушивши решти; зазвичай використовується у множині: “бірюльки”.

    2. Переносно — дрібна, несуттєва річ, дрібничка або пуста, марна справа (часто вислів “гратися/займатися бірюльками”).

    3. Заст. Намисто, прикраса з намистин, коралів.

  • бірюза

    1. Мінерал класу фосфатів, непрозорий, від блакитного до зеленувато-сірого кольору, що використовується як дорогоцінний чи напівдорогоцінний камінь у ювелірній справі.

    2. Дорогоцінний або напівдорогоцінний камінь, виготовлений із цього мінералу, який часто служить для виготовлення прикрас, печаток та інших художніх виробів.

    3. Характерний блакитний або зеленувато-блакитний колір, подібний до кольору цього мінералу.

  • біронівщина

    1. Період в історії Російської імперії 1730–1740 років, коли фактичне керівництво державою належало фавориту імператриці Анни Іванівни — Ернсту Йоганну Бірону, що характеризувався засиллям іноземців (переважно німців), жорстоким політичним терором, доносами, розкраданням державної казни та загальним страхом у суспільстві.

    2. У переносному значенні — жорстока, свавільна, деспотична влада, заснована на доносах, насильстві та поширенні страху, за аналогією з методами правління Бірона.

  • бірник

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

    2. Заст. або діал. Особа, яка працює на бдрі (у лісі) або стереже бдр (бортні дерева, де мешкають бджоли); бортник.

  • бірмікс

    1. Власна назва української компанії-виробника будівельних та оздоблювальних матеріалів, зокрема сухих будівельних сумішей, шпакльовок, клеїв, грунтовок тощо.

    2. Розмовна назва продукції (сухих сумішей, клею тощо), що випускається компанією «Бірмікс».

  • бірманці

    1. Народ, основне населення М’янми (колишня Бірма) в Південно-Східній Азії; представники цього народу.

    2. Загальна назва громадян або постійних жителів держави М’янма (Бірма), незалежно від їхньої етнічної приналежності.

  • бірманка

    1. Жінка або дівчина, яка народилася та/або живе в М’янмі (колишня назва — Бірма) та є представницею основного населення цієї країни.

    2. Представниця народу бірманців (бамар), основного етносу М’янми, що розмовляє бірманською мовою.

    3. Розм. Коротка назва бірманської кішки — породи напівдовгошерстих кішок, що походять із М’янми.

  • бірманець

    1. Уроженець або мешканець Бірми (сучасної М’янми) чоловічої статі; представник основного населення цієї країни.

    2. Представник народу бірманців (самоназва — бама́), основного етносу М’янми, що розмовляє бірманською мовою.