1. (геометрія) Властивість фігури або тіла, яка полягає в наявності двох площин симетрії, що перетинаються під прямим кутом; симетрія відносно двох взаємно перпендикулярних площин.
2. (біол.) Тип симетрії тіла, при якому через організм можна провести дві взаємно перпендикулярні площини, що ділять його на дзеркально симетричні частини (наприклад, у деяких кнідарій).