бісеня

1. Зменшувально-пестливе від “біс” — мале, невелике або жартівливе позначення чорта, демона або злого духа.

2. Переносно про пустотливого, неслухняного, жваву дитину або молодого чоловіка, який витворяє.

3. Уживається як ласкаве або жартівливе звертання до близької людини, часто дитини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Коли я ліг спати, після того як ви вчора розійшлися, уві сні мене стало переслідувати бісеня. Я втікаю, воно нападає на тебе, поки я допомагаю тобі, воно на мене нападає, я вислизаю — і ледве врятувався.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |