Древослів

Словник Української Мови

бірник

[birnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

  2. (Історія) –

    Заст. або діал. Особа, яка працює на бдрі (у лісі) або стереже бдр (бортні дерева, де мешкають бджоли); бортник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бірник, р. бірника, д. бірникові, з. бірник, о. бірником, м. бірникові, к. бірнику

Більше записів