• болхеда

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (сучасна адміністративно-територіальна належність може уточнюватися).

    2. Розмовна, часто іронічна або зневажлива назва людини, яка поводиться нерозумно, повільна на розуміння, обмежена; дурень, бевзьо, тупиця (застосовується переважно в західних регіонах України, походить від назви села).

  • болтівник

    1. Розмовне позначення людини, яка багато і безглуздо говорить, базікає, теревенить; бовкун, базікало.

    2. У техніці: деталь, елемент кріплення у вигляді стрижня з різьбою на одному кінці та головкою (часто шестигранною) на іншому, що використовується у парі з гайкою для з’єднання деталей; болт.

  • болтштихель

    Болтштихель — спеціальний інструмент у виробництві взуття, за допомогою якого встановлюють металеві кільця (болти) для шнурівки на черевиках або чоботах.

    Болтштихель — різновид штихеля (різця) з виїмкою, що використовується для нарізання різьби або обробки отворів під болти в металевих деталях.

  • болторізальник

    Болторізальник — власна назва персонажа з циклу фентезі-романів “Відьмак” польського письменника Анджея Сапковського, а також однойменної серії відеоігор та телесеріалів; чарівна істота, схожа на великого птаха з довгим дзьобом, яка здатна перетворюватися на людину. У перекладі українською мовою (зокрема, у перекладі романів видавництва “Книги – XXI”) цей персонаж відомий під іменем “Золтан”.

  • болторіз

    1. (історичне) Одна з назв легендарного меча князя Київської Русі Володимира Великого, що згадується в билинах та літописах.

    2. (переносне, книжне) Гострий, різкий вітер, що ріже обличчя, або будь-який інший різкий, болісний вплив.

    3. (переносне, рідковживане) Про людину з різким, уїдливим словом, яка може сильно образити чи завдати болю мовою.

  • болт

    1. Кріпильний виріб у вигляді стрижня з різьбою на одному кінці та головкою (зазвичай шестигранною або чотиригранною) на іншому, що утворює з’єднання за допомогою гайки.

    2. Розмовна назва для вантажного автомобіля, зокрема великовантажного.

    3. У техніці — деталь зброї, зазвичай гвинтівки, що замикає казенну частину ствола та забезпечує подачу набоя, постріл і викид гільзи.

  • болотянка

    1. Рідкісна назва болотної черепахи (Emys orbicularis) — прісноводної черепахи, що мешкає у водоймах із стоячою водою, поширеної в Україні.

    2. Розмовна назва болотної рослини, зокрема журавлини (Vaccinium oxycoccos) — вічнозеленого чагарничка з червоними кислуватими ягодами, що росте на торф’яних болотах.

    3. Загальна назва для будь-якої травинистої рослини, типовими місцями зростання якої є болота та сирі луки.

  • болотяник

    1. Рідкісна рослина з родини вересових, що росте на болотах та має дрібні рожеві квіти; синонім — болотянка (наукова назва: Andromeda polifolia).

    2. Заст. або діал. Мешканець болотистої місцевості, болотяної тварини.

  • болотюга

    1. (діал.) Велике, важкопрохідне болото; трясовина, багно.

    2. (перен., розм.) Про важку, безвихідну ситуацію або стан, з якого складно вибратися.

  • болотохід

    1. Спеціальний транспортний засіб (гусеничний або колісний), призначений для пересування по болотистій, зниженій або іншій важкопрохідній місцевості.

    2. Рідкісна, нестандартна назва для людини, яка подорожує або працює на болотистій місцевості, болотного мандрівника.