Значення
- (Лінгвістика) –
Розмовне позначення людини, яка багато і безглуздо говорить, базікає, теревенить; бовкун, базікало.
- (Техніка) –
У техніці: деталь, елемент кріплення у вигляді стрижня з різьбою на одному кінці та головкою (часто шестигранною) на іншому, що використовується у парі з гайкою для з’єднання деталей; болт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. болтівник, р. болтівника, д. болтівникові, з. болтівника, о. болтівником, м. болтівникові, к. болтівнику