• бомбарда

    1. Старовинна артилерійська гармата великого калібру, що застосовувалася в Європі з XIV–XVI століть для облоги фортець та міст; прототип сучасної гаубиці.

    2. Музичний духовий інструмент родини аерофонів, попередник сучасного гобоя, що мав характерний різкий, гучний тембр і використовувався в середньовічній та ренесансній музиці.

    3. Спеціальна важка вудка для далекого закидування важких приманок або оснасток, призначена для лову риби на великій відстані від берега (у спортивному та аматорському рибальстві).

    4. Назва одного з найбільших видів джмелів (рід Bombus), що має масивне, густо опушене тіло.

    5. У переносному значенні — про людину або явище, що справляє сильне, часто приголомшливе враження своєю енергією, масштабом або гучністю (розмовне).

  • бомбазин

    1. Щільна тканина з вовни або суміші вовни з шовком, що використовувалася для пошиття верхнього одягу, зазвичай чорного кольору.

    2. Заст. Назва міста Бомбей (сучасний Мумбаї) в Індії, що вживалася в українській мові в XIX — на початку XX століття.

  • бом-утлегар

    1. Бом-утлегар — спеціалізована назва найвищої щогли (щогли-бом) на вітрильному судні, яка встановлюється позаду грот-щогли (на суднах з трьома і більше щоглами) і несе найвищі вітрила (бом-брамселі, бом-стеньги тощо).

    2. Бом-утлегар — назва прямого вітрила, що підіймається на бом-утлегар-реї (найвищій реї бом-утлегар-щогли).

  • бом

    1. (від англ. bomb — вибуховий пристрій) У спортивних іграх з м’ячем — потужний, сильний удар по м’ячу, зазвичай з великої відстані, що часто призводить до голу; також про сам м’яч, забитий таким ударом.

    2. (від англ. bomb) У сленгу, особливо молодіжному — щось дуже ефектне, вражаюче, що викликає захват; про успішний виступ, хітову пісню, популярний фільм тощо.

    3. (від фр. bombe) У кондитерській справі — невелика кругла або овальна тістечко-безе, часто з шоколадною глазур’ю; також морозиво у шоколадній глазурі на паличці.

    4. (від фр. bombe) Застаріла назва металевої посудини кулястої форми для зберігання рідин під тиском (наприклад, кисню), а також старовинної глибокої дамської капелюха округлої форми.

  • болітце

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “болото”: невелике болото, заболочена ділянка місцевості.

    2. (у переносному значенні) Про важку, безвихідну ситуацію або стан, з якого складно вибратися.

  • болісність

    Властивість або стан, що характеризується болем, стражданням, фізичним або моральним; сповнена болю якість.

  • боління

    1. (мед.) Відчуття фізичного страждання, біль у певній частині тіла; синонім до слова “біль”.

    2. (перен.) Сильне емоційне страждання, душевна мука, туга.

    3. (заст.) Процес або стан хвороби, недуги; хворобливий стан.

  • болід

    1. Швидкісний одномісний гоночний автомобіль з відкритими колесами для участі у змаганнях “Формула-1” та інших автоперегонах.

    2. (переносне значення) Про будь-який дуже швидкий транспортний засіб (автомобіль, літак тощо), що має обтічну форму та високі динамічні характеристики.

  • болівієць

    1. Мешканець або громадянин Болівії, держави в Південній Америці.

    2. Представник корінного індіанського народу Болівії або особа, що ідентифікує себе з його культурою.

    3. (Іст.) Прибічник ідей Симона Болівара, борця за незалежність іспанських колоній у Південній Америці в XIX столітті.

  • болівійка

    1. Жіночий головний убір, поширений у Болівії та деяких інших країнах Латинської Америки, — капелюх із твердими полями та округлою тулією, зазвичай виготовлений із фетру або вовни.

    2. Жінка або дівчина — громадянка Болівії; представниця корінного народу Болівії.