болітце

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “болото”: невелике болото, заболочена ділянка місцевості.

2. (у переносному значенні) Про важку, безвихідну ситуацію або стан, з якого складно вибратися.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ця калюжа ніколи не пересихала — дажи в самі жаркі літні дні тут було якето малопрівлікатільне болітце. Ну, а осінню та навесні вона, канєшно, торжествувала.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |