болітце

[bolitt͡sɛ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “болото”: невелике болото, заболочена ділянка місцевості.

  2. (Лінгвістика) –

    (у переносному значенні) Про важку, безвихідну ситуацію або стан, з якого складно вибратися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. болітце, р. болітця, д. болітцю, з. болітце, о. болітцем, м. болітці, к. болітце

Більше записів