бом

1. (від англ. bomb — вибуховий пристрій) У спортивних іграх з м’ячем — потужний, сильний удар по м’ячу, зазвичай з великої відстані, що часто призводить до голу; також про сам м’яч, забитий таким ударом.

2. (від англ. bomb) У сленгу, особливо молодіжному — щось дуже ефектне, вражаюче, що викликає захват; про успішний виступ, хітову пісню, популярний фільм тощо.

3. (від фр. bombe) У кондитерській справі — невелика кругла або овальна тістечко-безе, часто з шоколадною глазур’ю; також морозиво у шоколадній глазурі на паличці.

4. (від фр. bombe) Застаріла назва металевої посудини кулястої форми для зберігання рідин під тиском (наприклад, кисню), а також старовинної глибокої дамської капелюха округлої форми.

Приклади вживання

Приклад 1:
— не інакше, як з неї виросте нова Заньковецька й Сара Бернар в одній особі, — і шестимісячна Зоряна, котра вже досконало розрізняє пісні, проявляючи абсолютний слух, і засинає лише під «Ой, не шуми, луже, зелений байраче» чи під «Апасіонату», ще не досить підросли, аби дощенту заполонити діда так, як Звенислава, — крізь Гром’якові слова (навіть не слова, а побільшені, увібгані в слизаві гнучкі панцери, вічно сліпі креветки з юрської Печери Панів, білі рачки, що їх Панас Ощипко ще кілька років тому, — саме, як Ковжун, перш ніж податися до Відня по давно обіцяну йому емаль Марії Дольницької, вступив був до Мужену до Іванки Винників, аби замовити в неї два канделябри й столовий сервіс на двадцять чотири особи, ну а звідти вже переїздом завітав до свого давнього приятеля, який чи не заради тих рачків і поселився в Бом-ле-Месьє, бож до бокоплавів, як і до печер, Панас Ощипко ще в Празі проявляв виняткове зацікавлення, і вимальовував, укладаючи з них на полотні, проте зовсім інакше, ніж Арчімбольдо, обличчя сучасників, зображеннями яких, оскільки Панас з віком дедалі неохочіше продавав картини, було захаращене Ощипкове не так вже й мале житло-майстерня над каварнею кілька кроків від вхідної брами до манастиря Бом-ле-Месьє, майстерня-житло, куди Панас так наполегливо переконував Ковжуна переселитися, мовляв, хіба вони в Празі до Ковжунового одруження з Марисею не ділили разом однієї далеко меншої кімнати? а тепер з кінцем туристичного сезону, який, між іншим, його, Панаса, ані трохи не турбує, бо тоді його постійно хтось відвідує, і це йому не перешкоджає, вони удвох могли б ще й ходити, як колись у Празі на концерти церковної музики, до Печери Панів, де перед війною місцеві мисливці влаштовували святкування, граючи на рогах, і слухати з магнетофонного програвача бароккову музику, що в цій печері звучить майже так, як звучав орган під пальцями Юрка Наумика в соборі святого Віта чи в Тинській церкві?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Я тут є сот­ник, го­ло­ду­ва­ти не бу­ду: той прий­де з хлi­бом, той з па­ля­ни­цею, той з бу­хан­цем, а iн­ший i мi­ше­чок бо­рош­на при­ве­зе; аби б тiльки по­зи­ва­лись, то нам, стар­ши­нi, i до­щi не пiд час, хоч би ти їх, тi­ту­сю, i по­вiк дер­жа­ла у се­бе пiд по­ку­тем. От моїй бi­дi по­мо­жи!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Тiльки бу­ло на­ла­го­дивсь же­ни­ти­ся i лю­дей по­си­ла­ти з хлi­бом, а тут йо­му дiв­ка i пiд­нес­ла пе­че­но­го гар­бу­за! Та ще ж яка й дiв­ка?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Частина мови: іменник () |