1. (мед.) Відчуття фізичного страждання, біль у певній частині тіла; синонім до слова “біль”.
2. (перен.) Сильне емоційне страждання, душевна мука, туга.
3. (заст.) Процес або стан хвороби, недуги; хворобливий стан.
боління
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він зна цей народ, який завзялось обездолити і винищить розбещене панство, — він разом з ним жив, він укупі з ним паював і радощі, і боління; оті щирозлоті серця і зимньої мужності, і теплої, безкрайньої прихильності повні; не чіпайте тільки їхньої волі, їхньої віри, їхніх звичаїв — і вони на свої перса дужі здіймуть увесь тягар наскоків хижого азіата, і славутня Польща за залізним муром буде спокійно цвісти… Та хіба ж ці думки можливо натхнути навіженій сваволі? Він знайшов був собі й однодумців, але переважне число супротивних їх подавило… Зажурені думки його знялись і полинули в сизу, туманисту млу… Перед очима у його снуються якимсь маревом картини малого дитинства: виринають розкішні палаци, бенкети бучні, музика весела, коні баскі і зграї хортів. — Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |