1. Грошова одиниця Болівії, що дорівнює 100 сентаво; офіційна національна валюта цієї країни.
2. Історична срібна монета, що перебувала в обігу в Болівії та деяких інших країнах Латинської Америки в XIX столітті.
Словник Української Мови
1. Грошова одиниця Болівії, що дорівнює 100 сентаво; офіційна національна валюта цієї країни.
2. Історична срібна монета, що перебувала в обігу в Болівії та деяких інших країнах Латинської Америки в XIX столітті.
1. Мінерал класу сульфатів, гідратований сульфат алюмінію та калію (KAl(SO₄)₂·12H₂O), що кристалізується в кубічній системі; безбарвний або білий, прозорий, зустрічається у вигляді нальотів і кірочок у вулканічних районах. Використовується в промисловості як галун.
2. Рідкісна монета Республіки Болівія, викарбувана зі срібла в 1864–1870 роках за часів президента Мануеля Ісідоро Бельсу; мала номінал 1 болівар і важила 25 грамів.
1. Одиниця валюти Венесуели, названа на честь Симона Болівара; також історична грошова одиниця, що використовувалася в інших країнах Латинської Америки.
2. Широкопола капелюх-циліндр, модний у першій половині XIX століття, названий на честь Симона Болівара.
3. Персонаж оповідання Вільяма Фолкнера “Болівар”, а також узагальнена назва для сильного, міцного коня, здатного нести двох вершників (за аналогією з конем з твору).
1. Невелика рана на шкірі або слизовій оболонці, що часто покрита кірочкою; виразка, ранка.
2. Розмовна назва деяких шкірних захворювань, що супроводжуються висипанням, виразками або струпами (наприклад, екзема, лишай).
3. Переносно: внутрішній душевний біль, переживання, тривога, які важко подолати.
1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. У народній творчості та діалектах — фігуративне позначення болю, страждання або їх джерела (наприклад, “серцевий боляк”).
1. (заст., діал.) Те саме, що біль — фізичне страждання, відчуття, що викликається пошкодженням або хворобою організму.
2. (заст., діал.) Душевні страждання, скорбота, печаль; те саме, що туга.
3. (заст., діал.) Хвороба, недуга.
Властивість за значенням прикметника “болючий”: здатність спричиняти фізичний біль або відчуття болю.
Відчуття фізичного болю, більові відчуття в організмі або його частині.
Переносно: емоційна страждання, глибоке душевне переживання, спричинене важкими, прикрими подіями або спогадами.
Переносно: актуальність, критичність, важливість (питання, проблеми), що викликає гострі суперечки або страждання.
1. Велика ковтка їжі, що пережована та змочена слиною, готова до ковтання і проходження через стравохід.
2. У медицині — одноразова доза лікарського засобу, що вводиться шляхом ін’єкції або інфузії протягом короткого проміжку часу для швидкого досягнення його високої концентрації в крові.
3. У ветеринарії — велика пігулка, часто циліндричної форми, що містить ліки або вітаміни і вводиться тварині в ротову порожнину для проковтування.
1. Інженерна споруда (стіна, насип, дамба), що споруджується вздовж берега річки, моря чи іншого водоймища для захисту від розмивання, хвиль, повеней або як причальна конструкція.
2. (У фортифікації) Земляний вал або кам’яно-земляна стіна з укріпленим фасадом, призначена для захисту від артилерійського вогню та як оборонна позиція; часто є частиною бастіонної системи.
3. (Переносно) Те, що служить надійним захистом, опорою, перешкодою для чого-небудь.
Болштихель — спеціалізований інструмент для слюсарних та слюсарно-складальних робіт, що являє собою довгий металевий стрижень (бойок) з загостреним або закругленим робочим кінцем, призначений для вибивання (виганяння) болтів, штифтів, шплінтів, валиків та інших кріпильних деталей з отворів.
Болштихель — різновид ударного інструменту (дрижака), схожий на зубило, але без ріжучої крайки, основним призначенням якого є передача ударного навантаження від молотка до деталі, що виганяється, без пошкодження її різьбових або інших поверхонь.