болт

1. Кріпильний виріб у вигляді стрижня з різьбою на одному кінці та головкою (зазвичай шестигранною або чотиригранною) на іншому, що утворює з’єднання за допомогою гайки.

2. Розмовна назва для вантажного автомобіля, зокрема великовантажного.

3. У техніці — деталь зброї, зазвичай гвинтівки, що замикає казенну частину ствола та забезпечує подачу набоя, постріл і викид гільзи.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тільки у мене грошей на рахунку немає, так що болт. — А звідки можна зателефонувати?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |