1. Стан, коли людина не перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі; незаміжність або неодруженість.
2. Відсутність шлюбу як соціального інституту або відмова від нього в певному середовищі, суспільстві чи в особистій практиці.
Словник Української Мови
1. Стан, коли людина не перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі; незаміжність або неодруженість.
2. Відсутність шлюбу як соціального інституту або відмова від нього в певному середовищі, суспільстві чи в особистій практиці.
Стан людини, яка не перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі; незаміжність або неодруженість.
Відсутність шлюбу як соціального інституту або період життя без шлюбних стосунків.
Властивість або стан, що характеризується відсутністю шлаків — непотрібних або шкідливих речовин, продуктів обміну, залишків переробки тощо.
У медицині та дієтології — принцип харчування або спеціальна дієта, спрямована на очищення травної системи шляхом споживання їжі, яка залишає мінімум неперетравлених залишків (шлаків) у кишечнику.
У техніці та промисловості — характеристика процесу, матеріалу або палива, що свідчить про мінімальне утворення твердих залишків (шлаків) під час їх використання або переробки.
Властивість або стан, за якого відсутній будь-який шелест, тобто легкий шурхіт, шарудіння або звук від тертя поверхонь; повна тиша щодо слабких, поривчастих звуків.
У технічному та технологічному контексті — характеристика пристроїв, механізмів або процесів, що працюють без виділення супутніх шурхітливих звуків (наприклад, безшелесність роботи принтера, вентилятора).
Власна назва села в Україні, що розташоване в Олевському районі Житомирської області.
Властивість або стан, що характеризується відсутністю шарнірів (рухомих з’єднань, петель) у конструкції, механізмі або будь-якому технічному пристрої.
1. Властивість або стан безшабашного; нестриманість, безтурботність, легковажність, що часто виражається в удалих, ризикованих або необдуманих вчинках.
2. Поведінка або дії, що свідчать про зневагу до небезпеки, наслідків або загальноприйнятих норм; удалість, відчайдушність, бешкетництво.
1. Відсутність чуттєвого сприйняття, нездатність відчувати фізичні подразнення (біль, холод, тепло тощо); анестезія.
2. Стан повної байдужості, емоційної спустошеності; відсутність душевного співпереживання, співчуття.
3. Рідко вживане: стан непритомності, несвідомості.
1. Відсутність порядку, дисципліни, організованості; стан хаосу, свавілля.
2. Негідний, ганебний вчинок; безчестя, скандал.
3. Розбещеність, розпусність у поведінці; аморальність.
1. Поведінка, дії, що суперечать загальноприйнятим нормам порядку, моралі, закону; безладдя, свавілля.
2. Відсутність порядку, організованості; хаос, безлад.