безшабашність

1. Властивість або стан безшабашного; нестриманість, безтурботність, легковажність, що часто виражається в удалих, ризикованих або необдуманих вчинках.

2. Поведінка або дії, що свідчать про зневагу до небезпеки, наслідків або загальноприйнятих норм; удалість, відчайдушність, бешкетництво.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |