Значення
- (Психологія) –
Властивість або стан безшабашного; нестриманість, безтурботність, легковажність, що часто виражається в удалих, ризикованих або необдуманих вчинках.
- (Психологія) –
Поведінка або дії, що свідчать про зневагу до небезпеки, наслідків або загальноприйнятих норм; удалість, відчайдушність, бешкетництво.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безшабашність, р. безшабашності, д. безшабашності, з. безшабашність, о. безшабашністю, м. безшабашності, к. безшабашносте