1. Стан, коли людина не перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі; незаміжність або неодруженість.
2. Відсутність шлюбу як соціального інституту або відмова від нього в певному середовищі, суспільстві чи в особистій практиці.
Словник Української
Буква
1. Стан, коли людина не перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі; незаміжність або неодруженість.
2. Відсутність шлюбу як соціального інституту або відмова від нього в певному середовищі, суспільстві чи в особистій практиці.