Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан, за якого відсутній будь-який шелест, тобто легкий шурхіт, шарудіння або звук від тертя поверхонь; повна тиша щодо слабких, поривчастих звуків.
- (Техніка) –
У технічному та технологічному контексті — характеристика пристроїв, механізмів або процесів, що працюють без виділення супутніх шурхітливих звуків (наприклад, безшелесність роботи принтера, вентилятора).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безшелесність, р. безшелесності, д. безшелесності, з. безшелесність, о. безшелесністю, м. безшелесності, к. безшелесносте