1. Астрономічний термін, що позначає стан атмосфери, коли на небі повністю відсутні хмари або їхня кількість не перевищує 1-2 балів за шкалою хмарності.

2. Метеорологічна характеристика, що описує ясну, сонячну погоду без хмарного покриву.

3. У переносному значенні — стан спокою, ясності, безтурботності або відсутність тривог, сумнівів (наприклад, “безхмарність душі”, “безхмарність настрою”).

1. Власна назва історичного періоду в Україні (перша половина 1930-х років), спричиненого штучно організованим голодом, геноцидом українського народу з боку тоталітарного комуністичного режиму СРСР, метою якого було зламати селянський опір колективізації та знищити соціальні основи української нації.

2. (У переносному значенні) Крайня бідність, злидні, стан, коли бракує навіть найнеобхіднішого для життя, особливо їжі.

Властивість за значенням прикметника “безхитрісний”; відсутність хитрості, лукавства, обману; прямодушність, щирість, простодушність.

1. Людина, яка не має власного житла, притулку, постійного місця проживання; бездомний, бурлака.

2. Людина, яка не має сім’ї, рідних або опікуна; сирота, самітня людина.

3. (У переносному значенні) Той, хто позбавлений духовної опори, внутрішньої приналежності до певного кола, середовища.

1. Прізвище українського письменника, поета, перекладача та громадського діяча Леоніда Костянтиновича Безхатченка (1923–2002).

2. Заст. Прізвисько або прізвище бездомної, безпритульної людини, того, хто не має власного житла (хати).

1. Стан людини, яка не має власного житла, даху над головою; бездомність.

2. Відсутність власного житла, домашнього вогнища як символ життєвої невдачі, злиденності, самотності.

3. (У переносному значенні) Відчуття духовної самотності, втрати зв’язку з рідним місцем, батьківщиною.

1. Людина, яка не має власного житла, даху над головою; той, хто позбавлений хати чи постійного притулку.

2. (переносне значення) Той, хто відчуває себе чужим, неприкаяним, відірваним від рідного дому, рідної землі; скиталець.

3. (історичне) У період колективізації в СРСР — селянин, який був позбавлений хати та господарства внаслідок репресій (розкуркулення) та виселення.

Властивість або якість людини, що проявляється у відсутності твердості, послідовності в думках, вчинках і переконаннях; слабовільність, нестійкість характеру.

Відсутність виразних, індивідуальних рис, своєрідності (у творі мистецтва, художньому образі тощо).

Відсутність господаря, власника або відповідальної особи, що призводить до запустіння, безгосподарності, занедбаності чогось (майна, землі, приміщення тощо).

Безгосподарність, недбале ставлення до майна, обов’язків, що призводить до марнотратства, збитків або псування.

Перен. Відсутність належного контролю, догляду, організованості в якійсь сфері діяльності або управління.

Властивість або стан того, що не має певної, чітко вираженої форми; неоформленість, аморфність.

У філософії та мистецтві — характеристика твору, ідеї або образу, якій бракує чіткої структури, завершеності або виразних обрисів.

У переносному значенні — невизначеність, розмитість (наприклад, думок, почуттів, планів).