безхазяйність

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Відсутність господаря, власника або відповідальної особи, що призводить до запустіння, безгосподарності, занедбаності чогось (майна, землі, приміщення тощо).

2. (Економіка) –

   Безгосподарність, недбале ставлення до майна, обов’язків, що призводить до марнотратства, збитків або псування.

3. (Соціологія) –

   Перен. Відсутність належного контролю, догляду, організованості в якійсь сфері діяльності або управління.

Правопис та відмінювання