безформність

Властивість або стан того, що не має певної, чітко вираженої форми; неоформленість, аморфність.

У філософії та мистецтві — характеристика твору, ідеї або образу, якій бракує чіткої структури, завершеності або виразних обрисів.

У переносному значенні — невизначеність, розмитість (наприклад, думок, почуттів, планів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |