Значення
- (Соціологія) –
Людина, яка не має власного житла, притулку, постійного місця проживання; бездомний, бурлака.
- (Соціологія) –
Людина, яка не має сім’ї, рідних або опікуна; сирота, самітня людина.
- (Психологія) –
(У переносному значенні) Той, хто позбавлений духовної опори, внутрішньої приналежності до певного кола, середовища.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безхатько, р. безхатька, д. безхатькові, з. безхатька, о. безхатьком, м. безхатькові, к. безхатьку