Значення
- (Соціологія) –
Людина, яка не має власного житла, даху над головою; той, хто позбавлений хати чи постійного притулку.
- (Психологія) –
(переносне значення) Той, хто відчуває себе чужим, неприкаяним, відірваним від рідного дому, рідної землі; скиталець.
- (Історія) –
(історичне) У період колективізації в СРСР — селянин, який був позбавлений хати та господарства внаслідок репресій (розкуркулення) та виселення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безхатник, р. безхатника, д. безхатникові, з. безхатника, о. безхатником, м. безхатникові, к. безхатнику