1. Людина, яка не має власного житла, даху над головою; той, хто позбавлений хати чи постійного притулку.
2. (переносне значення) Той, хто відчуває себе чужим, неприкаяним, відірваним від рідного дому, рідної землі; скиталець.
3. (історичне) У період колективізації в СРСР — селянин, який був позбавлений хати та господарства внаслідок репресій (розкуркулення) та виселення.