Значення
- (Соціологія) –
Стан людини, яка не має власного житла, даху над головою; бездомність.
- (Соціологія) –
Відсутність власного житла, домашнього вогнища як символ життєвої невдачі, злиденності, самотності.
- (Психологія) –
(У переносному значенні) Відчуття духовної самотності, втрати зв’язку з рідним місцем, батьківщиною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безхаття, р. безхаття, д. безхаттю, з. безхаття, о. безхаттям, м. безхатті, к. безхаття