безхаття

1. Стан людини, яка не має власного житла, даху над головою; бездомність.

2. Відсутність власного житла, домашнього вогнища як символ життєвої невдачі, злиденності, самотності.

3. (У переносному значенні) Відчуття духовної самотності, втрати зв’язку з рідним місцем, батьківщиною.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |