• біг-ейр

    1. Сноубордистська та лижна дисципліна, в якій спортсмен виконує стрибок з великого трампліна, демонструючи в повітрі акробатичні трюки (обертання, сальто, захвати тощо); олімпійський вид спорту.

    2. Сам трамплін для виконання таких стрибків, що являє собою штучно сформований зі снігу та льоду виступ з крутим вильотним схилом.

    3. Безпосередньо стрибок із виконанням трюків у цій дисципліні.

  • біг-біт

    Біг-біт — напрямок у поп- та рок-музиці, що виник у Великій Британії на початку 1960-х років, для якого характерні чіткий, акцентований ритм (звідси назва), використання електрогітар та гармонійний вокал; представники цього стилю (наприклад, The Beatles на ранньому етапі) значно вплинули на формування мейнстримової рок-музики.

    Біг-біт — музичний розмір або ритмічний малюнок, характерний для напрямку біг-біт, що передбачає рівномірний, енергійний пульс з акцентом на сильній долі такту, часто імітований ударними та бас-гітарою.

  • біг-бенд

    1. Великий естрадний оркестр, що виконує переважно джазову музику та популярні твори, зазвичай включає групи духових, ударних та струнних інструментів.

    2. Розмовна назва годинникової вежі Вестмінстерського палацу в Лондоні, одна з найвідоміших архітектурних пам’яток Великої Британії (запозичення від англійської назви “Big Ben”, що власне означає великий дзвін цієї вежі).

  • біг

    1. Швидке пересування людини або тварини, при якому відбувається по черзі відрив від землі обох ніг; один із видів легкої атлетики, що полягає у такому пересуванні на певну дистанцію.

    2. Швидке, поспішне пересування транспортного засобу або механізму; режим роботи машини, пристрою тощо, що характеризується високою швидкістю.

    3. Переносно — інтенсивний перебіг, розвиток чого-небудь (подій, явищ, думок, часу).

    4. У техніці — частина верстата, механізму, що обертається або ковзає в напрямних; вузол, що забезпечує рух інших деталей.

  • бівіум

    1. У давньоримській міфології — одна з назв підземної річки, що витікала зі Стиксу та впадала в Ахерон; символ смерті та забуття.

    2. У переносному значенні — будь-яка річка або потік, що символізує перехід у інший стан, смерть або небезпеку.

  • бівікон

    Бівікон — власна назва українського виробника високоякісних спортивних костюмів та іншого спорядження для активного відпочинку, туризму та військових.

    Бівікон — власна назва торгової марки (бренду), під якою випускається спеціалізований одяг та спортивне обладнання, що відзначається підвищеною міцністю, функціональністю та адаптованістю до екстремальних умов.

  • бівуак

    1. Тимчасовий табір для відпочинку або ночівлі під час походу, експедиції чи військового переходу, зазвичай без наметів або з мінімальним облаштуванням.

    2. Місце розташування такого табору, часто на відкритому повітрі в горах або на природі.

    3. У переносному значенні — будь-яке тимчасове притулок або місце короткочасного перебування.

  • бівольтинність

    Власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Львівської області; історична топонімічна назва.

  • бівертин

    Бівертин — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, належить до Макарівської селищної громади.

  • біверит

    1. (геологія) рідкісний мінерал, водний фосфат заліза та магнію з групи віваніту, який утворює призматичні кристали синього або зеленувато-синього кольору; названий на честь американського мінералога Мейсона Бівера.

    2. (історичне, військова справа) неофіційна назва важкого бронежилета (протиосколкового захисного обладнання), що використовувався українськими військовослужбовцями на ранніх етапах російсько-української війни (з 2014 року), часто саморобного або кустарного виробництва.