1. Політична концепція та практика, що досліджує та регулює взаємодію між політичною владою та життям населення (біологічними аспектами існування людини), зокрема питання народжуваності, здоров’я, генетики, довкілля та контролю над тілами громадян.

2. Напрям у політичній філософії, пов’язаний з ім’ям Мішеля Фуко, який аналізує, як сучасна держава через різні інституції (медицину, право, освіту) здійснює управління життям людей на рівні популяції та індивіда.

3. Сукупність політичних рішень, законів та програм, спрямованих на регулювання біологічних процесів у суспільстві, таких як репродуктивні права, вакцинація, екологічна безпека або використання біотехнологій.

1. Природні високомолекулярні органічні сполуки, що є структурною основою всіх живих організмів і продуктів їх життєдіяльності; до них належать білки, нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК), полісахариди (наприклад, целюлоза, крохмаль) та деякі інші сполуки.

2. Синтетичні полімери, що є біосумісними та/або біорозкладними, вироблені з відновлюваних природних сировин (наприклад, полілактид, полігідроксиалканоати), що застосовуються в медицині, екологічно чистій упаковці тощо.

1. Високомолекулярна природна сполука, що складається з ланцюгів однакових або різних мономерних ланок (нуклеотидів, амінокислот, моносахаридів), і є основою життєдіяльності всіх організмів; до біополімерів належать білки, нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК), полісахариди (наприклад, целюлоза, крохмаль).

2. Синтетичний або напівсинтетичний полімер, отриманий з відновлюваних природних джерел (наприклад, з рослинної сировини) або полімер, здатний до біологічного розкладання в природному середовищі.

1. У парапсихології та езотериці — гіпотетичне невидиме поле, що, за уявленнями, оточує та пронизує живий організм, пов’язане з його життєвою енергією (біоенергією) та фізичним станом; аура.

2. У деяких альтернативних наукових концепціях — комплекс фізичних полів (електромагнітних, акустичних тощо), що генеруються живим організмом і можуть бути зареєстровані спеціальною апаратурою.

1. Власна назва українського музичного гурту, заснованого у 2006 році в місті Харкові, що виконує музику в стилі фолк-рок та етно-рок, використовуючи як традиційні українські інструменти, так і сучасні.

2. У переносному значенні — символічне позначення руху, потоку життя, енергії або творчості, що має органічне, природне походження (використовується переважно в художніх текстах, публіцистиці або як метафора).

1. Біопласт — це пластик, який виробляється з відновлюваної сировини біологічного походження (наприклад, крохмалю, целюлози, олій) і/або є біорозкладним, тобто здатним розкладатися в природному середовищі під дією мікроорганізмів.

2. Біопласт — це спеціалізована органела в клітинах рослин, що містить власну ДНК та відповідає за певні функції метаболізму, наприклад, хлоропласт (фотосинтез) або амілопласт (накопичення крохмалю).

1. У біології та медицині — специфічна жива речовина клітини, протоплазма, що містить усі її основні структури та забезпечує процеси життєдіяльності.

2. У паранаукових та езотеричних концепціях — гіпотетична невидима життєва енергія, тонка матеріальна оболонка або поле, що, на думку прихильників цих теорій, оточує та пронизує живий організм і є носієм його життєвих сил.

Біопестицид — природний засіб для захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, створений на основі живих організмів (бактерій, грибів, вірусів, нематод), їхніх метаболітів або речовин рослинного походження (наприклад, фітонцидів), який має меншу шкідливість для навколишнього середовища порівняно з хімічними пестицидами.

Біопаливо — це паливо, одержане з біологічної сировини (біомаси) рослинного або тваринного походження, що використовується для отримання енергії.

Біопаливо — це рідке, тверде або газоподібне паливо, яке виробляється з відновлюваних джерел органічного походження, таких як цукрова тростина, кукурудза, ріпак, соя, деревна маса, органічні відходи, і є альтернативою традиційним викопним видам палива (нафті, газу, вугіллю).

1. Технологічний процес очищення води, ґрунту, стічних вод або повітря від забруднюючих речовин за допомогою живих організмів (бактерій, грибів, водоростей, рослин) або їхніх ферментів, що розкладають шкідливі сполуки на безпечні компоненти.

2. Сукупність методів біотехнології, спрямованих на нейтралізацію та утилізацію токсичних відходів промисловості та сільського господарства шляхом біологічної деструкції.