1. Високомолекулярна природна сполука, що складається з ланцюгів однакових або різних мономерних ланок (нуклеотидів, амінокислот, моносахаридів), і є основою життєдіяльності всіх організмів; до біополімерів належать білки, нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК), полісахариди (наприклад, целюлоза, крохмаль).
2. Синтетичний або напівсинтетичний полімер, отриманий з відновлюваних природних джерел (наприклад, з рослинної сировини) або полімер, здатний до біологічного розкладання в природному середовищі.