Словник Української Мови
1. Власна назва української компанії, що спеціалізується на пошуку та замовленні авіаційних квитків, а також наданні інших туристичних послуг, пов’язаних із авіаперельотами.
2. (Загальніше) Послуга або процес пошуку, підбору та бронювання авіаквитків через інтернет-сервіси, туристичні агенції чи спеціалізовані компанії.
1. Пов’язаний з аеропружністю — властивістю конструкції, що виникає при взаємодії пружних сил її елементів з аеродинамічними силами, що обтікають її повітряний потік.
2. Стосовний до явищ або коливань, що виникають внаслідок такої взаємодії (наприклад, про флаттер, дивергенцію).
Аеропружність — властивість газів чи повітря чинити опір зміні об’єму під дією зовнішнього тиску, здатність стискатися та відновлювати початковий об’єм; пружність повітряного середовища.
Аеропружність — технічний термін, що позначає здатність пневматичних систем (наприклад, амортизаторів, шин) поглинати та демпфувати механічні навантаження за рахунок стиснення повітря.
1. Стосується аерорадіометрії — методу вимірювання інтенсивності радіаційного випромінювання з повітря за допомогою спеціальної апаратури, встановленої на літальних апаратах.
2. Пов’язаний із приладами (аерорадіометрами) або даними, отриманими в результаті аерорадіометричної зйомки, що застосовується в геології, екології та радіаційному моніторингу.
1. Розділ аерофотометрії, що вивчає методи вимірювання інтенсивності радіації (теплового випромінювання) земної поверхні та атмосфери з літальних апаратів за допомогою радіометрів.
2. Сукупність методів аерофотографічної зйомки, заснованих на реєстрації теплового (інфрачервоного) випромінювання об’єктів з повітря.
1. Метод визначення висотних відміток земної поверхні за допомогою спеціальної апаратури, встановленої на літальному апараті, що ґрунтується на вимірюванні часу поширення радіохвиль від літака до землі та назад.
2. Геодезична зйомка, під час якої застосовується радіовисотомір для нівелювання (визначення перевищень) з повітря.
1. Технологія охолодження або заморожування вантажів, продуктів харчування та інших речовин за допомогою спеціального обладнання, встановленого на повітряних судах, що дозволяє підтримувати необхідний низький температурний режим під час авіаперевезень.
2. Галузь логістики та авіаперевезень, що спеціалізується на організації транспортування термочутливих вантажів (наприклад, медикаментів, продуктів харчування, біологічних матеріалів) повітряним транспортом з дотриманням холодильного ланцюга.
Аеророзпилювач — пристрій для розпилювання рідин (наприклад, пестицидів, добрив, дезінфекційних засобів) у повітрі у вигляді дрібного аерозолю за допомогою стисненого повітря або реактивної сили струменя рідини; розпилювач, що створює дисперсний туман.
Аеророзпилювач — літальний апарат (літак, вертоліт або безпілотник), спеціально обладнаний для проведення авіаційних хімічних робіт шляхом розпилювання хімічних речовин з повітря.
1. Міжнародна виставка авіаційної та космічної техніки, що проводиться регулярно в певному місті (найчастіше — Париж, Фарнборо, Берлін, Жуковський тощо), де демонструються новітні зразки літаків, вертольотів, космічних апаратів та супутнього обладнання, а також відбуваються показові польоти.
2. Велика постійна або тимчасова експозиція (виставка), присвячена авіаційній тематиці, на якій представлені моделі літаків, історичні експонати, технічні розробки та інформаційні матеріали про авіацію і космонавтику.
1. (у техніці) Який стосується аеросилових установок — систем для перетворення енергії вітру (повітряного потоку) на механічну енергію, наприклад, для приводу насосів або генераторів.
2. (у військовій справі) Стосуючийся аеросилових підрозділів або компонентів, які поєднують повітряні (авіаційні) та наземні (сухопутні) сили для виконання спільних завдань.