Словник Української Мови
Аеромеханіка — розділ механіки, що вивчає закони рівноваги та руху газоподібних середовищ (переважно повітря), а також силову взаємодію цих середовищ із твердими тілами, що в них рухаються.
Аеромеханіка — наукова дисципліна, що об’єднує аеродинаміку та газову динаміку, застосовується в авіаційній, космічній та вітроенергетичній техніці.
1. Пов’язаний із взаємодією або спільним використанням принципів аеродинаміки та механіки, що стосується руху та рівноваги повітряних потоків і твердих тіл.
2. Стосунний до аеромеханіки як розділу фізики, що вивчає закони рівноваги та руху газоподібних середовищ (переважно повітря) і їхню взаємодію з твердими тілами.
3. Технічний: Характеризуючий пристрої, системи або процеси, в яких використовуються механічні принципи для керування або контролю повітряними потоками, тиском (наприклад, аеромеханічна система вентиляції, аеромеханічний привід).
Аеромікробіологія — це розділ мікробіології, що вивчає мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, пилок тощо), які перебувають у повітрі, їхню будову, розповсюдження, життєдіяльність, а також вплив на здоров’я людини, тварин, рослин та на різні технологічні процеси.
Аероміцет — рід грибів родини аероміцетових (Aeromycetaceae), представники якого характеризуються утворенням пилоподібних спор, що легко розносяться повітряним потоком.
Аероміцет — будь-який мікроскопічний гриб, спори якого пристосовані для поширення повітряним шляхом (зазвичай використовується в ботанічній та медичній термінології).
Аеромобіль — транспортний засіб, що поєднує функції автомобіля та літака, здатен пересуватися автодорогами та здійснювати польоти.
Аеромобіль — історична назва ранніх прототипів літальних апаратів, які на початку XX століття проектувалися для руху по землі та польоту, часто з використанням повітряного гвинта для обох режимів.
1. Пов’язаний з аеромобільними військами, що призначені для високомобільних бойових дій із застосуванням вертольотної техніки та десантування з повітря.
2. Призначений для перевезення або десантування особового складу, техніки та вантажів за допомогою авіації (переважно вертольотної).
Аеромоноз — інфекційна хвороба риб, спричинена бактеріями роду Aeromonas, що характеризується запаленням шкіри, виразками, водянкою, випинанням очей та внутрішніми ураженнями.
Аеропоніка — метод вирощування рослин без ґрунту, при якому коренева система знаходиться в повітрі та періодично обприскується розчином з поживними речовинами.
1. Пов’язаний з аеропонікою — методом вирощування рослин без ґрунту, при якому коренева система знаходиться в повітряному середовищі та періодично зрошується розчином з поживними речовинами.
1. Служба поштового зв’язку, що здійснює пересилання листів, посилок та інших поштових відправлень повітряним транспортом (літаками, вертольотами).
2. Саме поштове відправлення (лист, бандероль), перевезене та доставлене повітряним транспортом, часто з відповідною маркуванням або штемпелем.
3. Історично — спеціалізована поштова служба для обслуговування регулярних авіаліній у першій половині XX століття, а також відповідні марки та конверти для такої пошти.