1. Пов’язаний із взаємодією або спільним використанням принципів аеродинаміки та механіки, що стосується руху та рівноваги повітряних потоків і твердих тіл.
2. Стосунний до аеромеханіки як розділу фізики, що вивчає закони рівноваги та руху газоподібних середовищ (переважно повітря) і їхню взаємодію з твердими тілами.
3. Технічний: Характеризуючий пристрої, системи або процеси, в яких використовуються механічні принципи для керування або контролю повітряними потоками, тиском (наприклад, аеромеханічна система вентиляції, аеромеханічний привід).