Запальне захворювання, що одночасно вражає бронхиоли (дрібні відгалуження бронхів) та альвеоли (легеневі пухирці), часто має вірусну або бактеріальну природу.

Запальне захворювання лімфатичних вузлів, розташованих у ділянці кореня легені та біля бронхів, що часто є ускладненням або супутнім явищем при туберкульозі, пневмонії та інших захворюваннях органів дихання.

Бронхи — парні трубчасті органи дихальної системи, що є продовженням трахеї та розгалужуються в легенях, забезпечуючи прохід повітря до альвеол.

1. Один з двох основних розгалужень трахеї, що ведуть до легень; трубчастий орган дихальної системи, який проводить повітря до легеневих альвеол.

2. (у множині, бронхи) Розгалужена система повітряних шляхів у легенях, що утворена основним бронхом та його численними подальшими розділеннями (сегментарні, дольові та інші бронхи).

1. Патологічний, ірраціональний страх перед грозами, блискавками та грімом, що належить до групи специфічних фобій.

2. У ширшому, нефаховому вжитку — сильна тривога або відчуття небезпеки, які виникають у людини під час грозових явищ.

1. Викопний травоїдний динозавр з ряду ящеротазових, що жив у юрський період, відомий великими розмірами, довгою шиєю та хвостом (рід Brontosaurus).

2. Переносно: про щось дуже велике, громіздке або застаріле (за розмірами, конструкцією, технологіями тощо).

1. (палеонтологія) Рід вимерлих травоїдних динозаврів родини завроподів, що існував у пізній юрський період; представники цього роду мали масивне тіло, довгу шию та хвіст, чотири стовпоподібні кінцівки та невеликий череп.

2. (зоологія, розм.) Застаріла або народна назва деяких великих тварин, зокрема слона або мамонта.

3. (переносне значення, розм.) Про дуже велику, масивну, неповоротку людину або предмет.

1. Майстер, що виготовляє вироби з бронзи; ливарник, який спеціалізується на бронзовому литві.

2. Рід комах родини пластинчастовусих (Scarabaeidae), жук із характерним металевим, часто бронзовим відблиском покривів; поширена назва для видів родів Cetonia, Protaetia та інших.

1. Великий жук родини пластинчастовусих із блискучим, переважно металево-зеленим, золотистим або мідним забарвленням надкрил, поширений у лісах, садах та парках; представник роду Cetonia або близьких родів.

2. Рідкісна назва бронзової монети або речі, виготовленої з бронзи (застаріле).

1. Процес покриття поверхні металевих виробів тонким шаром бронзи або надання їм кольору, блиску, схожого на бронзу, з метою захисту від корозії або декоративних цілей.

2. У технології ливарного виробництва — процес обробки лиття, що полягає в очищенні виробів від формової суміші, обрізанні литникової системи та задирок, а також подальшому шліфуванні та поліруванні поверхні.

3. У мистецтві та реставрації — техніка надання скульптурі або іншому виробу вигляду бронзового виливку, часто шляхом нанесення спеціальних покриттів або фарб.

4. Переносно — набуття чимось (наприклад, засмагою шкіри) стійкого золотисто-коричневого відтінку, що нагадує колір бронзи.