бронт

[bront] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Палеонтологія) –

    (палеонтологія) Рід вимерлих травоїдних динозаврів родини завроподів, що існував у пізній юрський період; представники цього роду мали масивне тіло, довгу шию та хвіст, чотири стовпоподібні кінцівки та невеликий череп.

  2. (Зоологія) –

    (зоологія, розм.) Застаріла або народна назва деяких великих тварин, зокрема слона або мамонта.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносне значення, розм.) Про дуже велику, масивну, неповоротку людину або предмет.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бронт, р. бронту, д. бронтові, з. бронт, о. бронтом, м. бронті, к. бронте

Більше записів