бігль

[biɦlʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Порода мисливських собак середнього розміру з короткою шерстю, виведена для полювання на зайців та кролів, що відрізняється чудовим нюхом, витривалістю та характерним триступінчастим гавкоттям.

  2. (Історія) –

    Невелике вітрильно-гребне судно, що використовувалося в XVI–XIX століттях для дослідницьких, торгових або військових цілей, здебільшого в британському флоті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бігль, р. бігля, д. біглеві, з. бігля, о. біглем, м. біглеві, к. біглю

Більше записів