• виведення

    1. Дія за значенням дієслова вивести; результат такої дії — переміщення когось, чогось звідкись назовні або за межі чогось.

    2. Логічний висновок, отриманий в результаті міркувань; те саме, що висновок.

    3. У техніці, інформатиці — процес отримання, передачі або відображення даних, результатів обчислень, сигналу з пристрою (наприклад, виведення інформації на екран, друк, виведення в мережу).

    4. У сільському господарстві — створення, розведення нової породи тварин, сорту рослин шляхом селекції.

    5. У військовій справі — вивід військ із бою або з певного району; організоване відступлення.

  • експлозія

    1. (лінгв.) Вибуховий спосіб утворення приголосного звука, при якому повітряний потік різко розмикає зімкнені органи мовлення (наприклад, при вимові звуків [п], [б], [т], [д], [к], [ґ]).

    2. (мед., заст.) Раптовий, сильний вибух емоцій або психічних проявів у ході деяких психічних захворювань.

  • виведенка

    1. Виведенка — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.

    2. Виведенка — власна назва села в Україні, розташованого в Болградському районі Одеської області.

  • виведенець

    1. Учений, письменник або громадський діяч, який здобув освіту в певному навчальному закладі (зокрема, духовному) і є його вихованцем; випускник, пітомець.

    2. Заст. Вихованець, підопічний, той, хто перебуває на чиємусь утриманні та вихованні.

  • експлозивність

    Властивість звуків мови, що характеризуються різким розривом змикання артикуляційних органів під тиском повітряного струму, що створює характерний шумовий ефект (наприклад, про вимову звуків [п], [б], [т], [д], [к], [ґ]).

    Здатність до вибуху, раптового вивільнення енергії; вибухові властивості речовини або явища.

    Переносно: властивість характеру, поведінки або ситуації, що виражається у раптових, різких, нестримних проявах емоцій або дій.

  • гамагенез

    1. У біології та медицині — процес утворення та дозрівання статевих клітин (гамет) в організмі.

    2. У геології — гіпотетичний процес утворення материків шляхом розширення та розростання континентальної кори з певних первинних ядер (кратонів).

  • виварювання

    1. Дія за значенням дієслова “виварювати” — тривале кип’ятіння чогось у рідині для отримання певного продукту, екстракту або з метою очищення, дезінфекції.

    2. Технологічний процес у промисловості (металургійній, хімічній, харчовій), що полягає у обробці сировини, матеріалу або напівфабрикату шляхом тривалого нагрівання в рідині (часто в кислоті, лугі або воді) для відділення певних компонентів, очищення або розчинення.

    3. У медицині та біології — спосіб стерилізації інструментів, посуду або середовищ шляхом тривалого кип’ятіння у воді.

  • виварки

    1. Залишки після виварювання кісток, м’яса, риби або інших продуктів тваринного походження, що використовуються як корм для тварин або для приготування інших страв.

    2. (переносне значення) Щось виснажене, позбавлене цінних властивостей, сенсу; залишок, незначна частина чогось.

  • експлозивний

    1. Який має властивість до вибуху; здатний вибухати, вибуховий.

    2. У мовознавстві: про приголосний звук, що утворюється внаслідок різкого розмикання органів мови, що повністю перекривали повітряний потік, і виходу повітря зі звуковим ефектом (наприклад, [п], [б], [т], [д], [к], [ґ]).

    3. Переносно: який виникає, проявляється різко, раптово, з великою силою; вибуховий.

  • виварка

    1. Технологічний процес тривалого кип’ятіння або варіння сировини (наприклад, кісток, деревини, руди) у воді для виділення певних речовин, отримання екстракту, клею чи знезараження.

    2. Рідка субстанція (бульйон, відвар, екстракт), що отримується в результаті такого процесу.

    3. Розм. Про несмачну, переварену або водянисту рідину, напій (наприклад, слабкий чай).