Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість звуків мови, що характеризуються різким розривом змикання артикуляційних органів під тиском повітряного струму, що створює характерний шумовий ефект (наприклад, про вимову звуків [п], [б], [т], [д], [к], [ґ]).
- (Фізика) –
Здатність до вибуху, раптового вивільнення енергії; вибухові властивості речовини або явища.
- (Психологія) –
Переносно: властивість характеру, поведінки або ситуації, що виражається у раптових, різких, нестримних проявах емоцій або дій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. експлозивність, р. експлозивності, д. експлозивності, з. експлозивність, о. експлозивністю, м. експлозивності, к. експлозивносте