експлозивність

Властивість звуків мови, що характеризуються різким розривом змикання артикуляційних органів під тиском повітряного струму, що створює характерний шумовий ефект (наприклад, про вимову звуків [п], [б], [т], [д], [к], [ґ]).

Здатність до вибуху, раптового вивільнення енергії; вибухові властивості речовини або явища.

Переносно: властивість характеру, поведінки або ситуації, що виражається у раптових, різких, нестримних проявах емоцій або дій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |